Судна, дрони і шпигунство: як Росія веде гібридну війну з моря

У Європи зростає тривога через дедалі інтенсивніші прояви гібридної війни на морі — і навіть Франція опинилась у епіцентрі підозр. У четвер, 2 жовтня, французькі правоохоронці продовжили термін тримання під вартою двох членів екіпажу судна Boracay, затриманого напередодні біля Сен-Назера (Луара-Атлантік).

Судно, що ходить під прапором Беніну і також відоме як Pushpa, підозрюють не лише в причетності до нещодавньої відправки дронів над аеропортами Данії, а й у зв’язках із так званим «тіньовим танкерним флотом» Росії. Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що на борт піднялися військові у зв’язку з «дуже серйозними порушеннями».

Від Балтики до Гібралтару

Boracay — не єдиний корабель, який викликав підозри в Європі. Ще два вантажні судна, помічені минулого тижня біля аеропорту в Копенгагені, також фігурують у списках кораблів, які нібито можуть слугувати базами для гібридних операцій.

Додатково напруженості додала інформація про присутність російського підводного човна біля Гібралтару у вихідні: були припущення про серйозні пошкодження корпусу й ризик вибуху. Загалом Москва регулярно підозрюється у саботажі підводних інтернет-кабелів — і в Балтійському морі, й поблизу берегів Британії.

Корабель як «швейцарський ніж» гібридної війни

Експерти застерігають: у чужих руках звичайне судно може перетворитися на універсальний інструмент гібридних дій. Таке судно може, наприклад, картографувати підводну інфраструктуру для подальших актів саботажу — і це критично, враховуючи, що близько 97% світового інтернет-трафіку проходить по підводних кабелях, наголошує Базіл Жермонд з Ланкастерського університету.

Навіть цивільні вантажі або танкери можуть бути оснащені військовими датчиками, а їхні екіпажі — маскуватися під цивільних, але виконувати розвідувальні завдання, пояснює Ерік Стейнман з нідерландського Інституту міжнародних відносин Clingendael. Залежно від обладнання на борту такі судна можуть прослуховувати військові переговори, збирати дані про ланцюги постачання або визначати, як країна готується до оборони, додає Крістіан Каунерт з University of South Wales.

Базіл Жермонд також підкреслює політичний вимір: такі операції «по кордону» між миром і війною дають змогу перевірити, як НАТО реагує на нові загрози, й створюють атмосферу невизначеності та страху.

Морський простір — зручне поле для операцій

Останні кампанії з використанням дронів показали певні слабкі місця, вважає Крістіан Каунерт: у деяких європейських країнах, наприклад у Німеччині, виникала плутанина щодо того, яка служба має повноваження знищувати безпілотники. Водночас операції, проведені із моря, ускладнюють реагування: важливим є не стільки саме судно, скільки середовище — далекі простори, неоднорідність юрисдикцій і велика площа для спостереження, наголошує Жермонд.

Проблему ускладнює ще й питання атрибуції: судно може належати компанії однієї країни, ходити під прапором іншої та офіційно перевозитиме лише торгові вантажі — в таких умовах важко довести причетність конкретної держави, констатує Стейнман.

За словами Марка Лейсі з Ланкастерського університету, у наборі інструментів гібридної війни (включно з інформаційними операціями, кібератаками, саботажем) роль суден зростає — з огляду на розширення міжнародної торгівлі після кінця Холодної війни моря стали особливо привабливим полем для створення масштабних перешкод.

Чому це вигідно Росії

Росія може залучати до таких дій «тіньовий танкерний флот» — старі судна, які формально «не існують», і які використовували для обходу санкцій. Якщо спочатку ці ресурси застосовували переважно в економічних цілях, тепер їх можуть використовувати і для тиску на Європу з метою послаблення підтримки України, вказує Каунерт.

Зростання ролі дронів у війні в Україні також надихнуло на використання їх у гібридних операціях. Росія значно наростила виробництво безпілотників і може застосувати частину цих засобів у операціях «під прикриттям» — а морські платформи є зручними стартовими майданчиками, зазначають опитані France 24 експерти.

Складність протистояння й уроки для захисту

Протидія «плаваючій» загрозі далека від простої. Boracay було затримано французькими силами навіть на межі територіальних вод — і хоча цей випадок, як каже Жермонд, був «взятий на гарячому», операція створює прецедент. Стейнман попереджає: якщо інші держави, менш прискіпливі до процедур, скористаються цим прикладом, це може стати приводом для аналогічних оперативних дій за межами їхніх вод.

Експерти наполягають на посиленні розвідувального компонента в морській сфері, щоб мати можливість діяти швидко й адресно. Інакше судно може здійснити операцію — і зникнути, лишивши по собі тільки шлейф сумнівів.


(Матеріал адаптовано з французького репортажу; експертні коментарі — за даними опитувань і коментарів фахівців у галузі морської безпеки та гібридних загроз.)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *