Ядро Юпітера завжди було джерелом загадок для астрономів: об’єкт настільки щільний і гарячий, що виходить за межі розуміння. Звичайні теорії вказували на те, що величезне внутрішнє ядро газового гіганта сформувалося в результаті величезного зіткнення з ранньою планетою. Однак нова стаття, опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, підводить підсумки досліджень міжнародної команди, яка виявила, що ця теорія може бути не такою вже й правильною, що потенційно підточує наше розуміння формування Юпітера.
Дослідники вирішили пояснити поступове змішування шарів водню Юпітера, яке спостерігали космічним апаратом Juno NASA. Вони симулювали умови під час планетарного зіткнення за допомогою суперкомп’ютера, поклавши питання, чи дійсно “розріджене ядро” Юпітера є результатом масштабного зіткнення. Парадоксально, жодна з їхніх симуляцій великого зіткнення, навіть у найекстремальніших умовах, не призвела до поступового змішування газу, з якого зараз, здається, складає ядро планети, ставлячи під сумнів поточні теорії зіткнень.
Дослідження проливає нове світло і суперечки про те, як одна з найбільших і найекстремальніших структур у нашій Сонячній системі виникла спочатку. Вони пропонують у своїй статті, що ядро Юпітера формувалося поступово, коли воно притягувало важкі та легкі елементи з часом, “як частина розширеного формування та еволюції гігантських планет, а не через екстремальні, малоймовірні гігантські зіткнення”. Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що ці нові відкриття ставлять під сумнів поточні теорії про походження Юпітера та його внутрішню структуру.
