Сеул — У багатьох країнах світу магазини зручності (convenience stores) — це місця «останньої надії»: цигарки, газовані напої чи пральний порошок. У Південній Кореї ж у таких магазинах можна знайти односолодові віскі, французькі вина по $800, зливки з 24-каратного золота, станції для дозаправки шампуню та кондиціонера, телевізори чи навіть бар із швидкою локшиною, де пропонують понад 200 видів рамьон.
Клієнт може забрати посилку, випрати й висушити одяг або оформити дебетову картку.
Найбільшу популярність ці магазини здобули завдяки «мить-приготуванню» їжі — майже будь-яку страву перетворюють на готовий продукт: спагеті, японський удон, смажений рис у тубі. Це зробило convenience stores 25-мільярдною індустрією Південної Кореї, де щотижня з’являється до 70 нових продуктів, що фактично створює живий «фід» смаків країни.
«У продуктовому ритейлі Південної Кореї, якщо ти не змінюєшся швидко — ти зникаєш», — каже Че Да-ін, яка десятиліттями цікавиться такими магазинами. «Головне — різноманітність і швидкість».
Вона відома як «критик convenience store» у медіа та соцмережах, авторка трьох книг про їжу цих магазинів, учасниця телепередач і газетних інтерв’ю. Щоп’ятниці Че обходить кілька магазинів поруч із домом, щоб відстежувати новинки. За останні два десятиліття вона скуштувала щонайменше 800 видів самгак-кімбап — рис у листі норі, популярної страви на ходу.
Уже кілька років корейські магазини стають глобальним явищем, як і корейські фільми, музика та шоу. Конкретні заклади, як той, що з’явився у серіалі Netflix «Squid Game», привертають увагу медіа. На TikTok та YouTube ролики mukbang — відео, де люди їдять корейську їжу з магазинів — набирають мільйони переглядів.
Мережі, як CU, одна з найбільших у країні з понад 600 магазинами в Азії, планують вихід у США: перший магазин відкриють на Гаваях. «Тут населення азійського походження в шість разів більше, ніж на материковій частині США, і є велика прихильність до корейської культури», — пояснює Лім Хьон-ґин, керівник міжнародних операцій CU.
Він додає, що «магазини CU за кордоном — це мініатюрні Південні Кореї, де люди можуть спробувати популярні продукти K-wave». Але, за його словами, K-convenience stores — це не лише про культуру, це ще й ресторани, кафе та різноманітні сервіси.
Перші магазини такого типу були американськими: Southland Ice Co. із Техасу, заснована 1927 року і перейменована на 7-Eleven у 1946. Перший корейський 7-Eleven відкрився у Сеулі у 1980-х. Сьогодні Південна Корея — світова столиця магазинів «зручності». Як нью-йоркські bodegas, вони стали частиною міського життя, одночасно ресторанами, кав’ярнями та барами з мікрохвильовками та відкритими терасами. Че називає їх «оазисами вулиць».
У країні близько 55 000 таких магазинів, тобто один на 940 людей. У Сеулі їх кількість за останні 15 років зросла вчетверо — іноді здається, що магазин є на кожному кроці.
Частково це пояснюється високим рівнем самозайнятості — приблизно кожен четвертий працівник Південної Кореї працює на себе. Магазини «зручності» — доступна форма підприємництва: відкрити магазин можна за стартовий капітал у 20 млн вон ($14 000).
Конкуренція жорстка, адже тренди в соцмережах змінюються дуже швидко. Популярні продукти розлітаються, як лімітовані кросівки чи новий iPhone, іноді виникають черги та перепродажі.
Чхве Хе-рьон, власниця GS25 у районі Хонде, каже: «Потрібно знати, що зараз популярне серед молоді. Якщо відстаєш — продукти розкуповують конкуренти».
Туристи впливають на асортимент: американці та європейці цікавляться продуктами з корейських серіалів та шоу, наприклад dalgona або бінсу. Це ускладнює ведення бізнесу, адже потрібно враховувати глобальні смаки й культурні тренди.
