Німеччина регулярно веде дебати щодо суспільної поляризації, особливо коли мова йде про чутливі теми — від війни в Ізраїлі до ЛГБТ-символіки на державних будівлях. Проте нові соціологічні дані показують: попри гучні суперечки в медіа, німецьке суспільство виявляє високий рівень єдності в базових питаннях.
Єдність у базових цінностях
За даними останнього опитування Deutschland-Monitor, яке фінансує уряд ФРН, 95% німців підтримують рівні права для чоловіків і жінок, 91% — рівні можливості для всіх громадян, а 89% вважають важливим соціальну взаємодію. Приблизно стільки ж — 89% — переконані, що працьовитість та зусилля є ключовими факторами успішного життя.
Подібну згоду демонструє й ARD-DeutschlandTrend: 80% опитаних підтримують звільнення від податків на оплату понаднормової роботи, а така ж частка схвалює жорсткіші санкції для тих, хто зловживає соціальною допомогою (Bürgergeld).
Держава як гарант безпеки
Ідея сильної соціальної держави також має широку підтримку. Згідно з дослідженням щодо об’єднання Німеччини, 74% громадян вважають, що саме держава повинна брати на себе відповідальність за захист від життєвих ризиків, таких як безробіття чи хвороба.
Критика і згода в суперечливих питаннях
Попри загальний консенсус, існують й теми, які викликають сильні емоції — зокрема, міграція та гендерна мова. На початку 2025 року 68% німців висловилися за скорочення кількості прийнятих біженців, а ще раніше 77% підтримали перегляд політики щодо притулку.
Також значна частина населення виступає проти використання гендерно-нейтральної мови: 82% жінок і 77% чоловіків, згідно з опитуванням Інституту прикладних соціальних досліджень 2024 року. Водночас, 84% респондентів вважають зміну клімату серйозною загрозою, згідно з даними Eurostat.
Суперечки є, поляризації — менше
Соціологи стверджують: конфлікти в німецькому суспільстві справді існують, але вони не є ознакою глибокого розколу. Відоме дослідження «Triggerpunkte» 2023 року свідчить: радикалізація спостерігається лише на суспільних «краях», тоді як середній клас орієнтований на компроміс.
Приклад — дискусія про обмеження швидкості на автобанах. За даними опитування ARD, 53% підтримують введення ліміту, а 41% — проти. Це вказує на справжню дискусію, але не на розкол.
Чому ж німці відчувають розділення?
Незважаючи на об’єктивні дані, 82% німців вважають, що суспільство є розділеним — про це свідчить дослідження Євангелічної церкви. Причини цього явища — у зміні медіапростору, де традиційні ЗМІ поступаються соціальним мережам, а політики акцентують увагу на відмінностях замість пошуку спільного.
Політолог Торстен Фаас у своїй роботі “Поляризація попри стабільність” зазначає, що сучасні політичні еліти і ЗМІ дедалі частіше подають суперечності як ознаку глибокого конфлікту, тоді як насправді суспільство залишається стійким і переважно єдиним у поглядах.
Поляризація як інструмент
Деякі експерти вважають, що вигадані конфлікти вигідні для медіа і політиків. Соціолог Нілс Кукмар вказує: «Поляризація спрощує складний ландшафт думок до протистояння двох таборів і дозволяє кожному зайняти чітку позицію». Такий підхід робить дискусії більш емоційними, але менш глибокими.
Висновок: менше драми, більше єдності
Попри наратив про розділення, німецьке суспільство демонструє високу згоду у ключових питаннях. Це підтверджується також у документальному фільмі ARD “Чи залишилися ми єдиним народом?”, де люди з абсолютно різними поглядами дискутують про міграцію, клімат, гендер і війну — і знаходять спільну мову.
