Планета Земля на 70% складається з води, але лише близько 0,5% прісної води доступно для пиття, миття та поливу сільськогосподарських культур. При цьому значна частина цієї води стає все рідше через зростаючий попит та загострення спеки та посух, пов'язаних із зміною клімату.
Близько 2 мільярди людей по всьому світу вже не мають регулярного доступу до прісної питної води, тоді як половина населення світу стикається з дефіцитом води протягом частини року. Дефіцит води коштує дорого: він може знизити врожайність, погіршити продовольчу безпеку, зменшити виробництво енергії та збільшити ризики для здоров'я через погану санітацію.
Економічна цінність працюючих прісноводних екосистем у 2023 році оцінювалася у $58 трильйонів (€49,4 трильйона) — або близько 60% світового валового внутрішнього продукту (ВВП), за даними організації з охорони природи World Wildlife Fund (WWF). Які частини світу стикатимуться з найвищим дефіцитом води у 2050 році?
Дефіцит води визначається як той момент, коли попит на воду тимчасово перевищує доступні запаси, або коли погана якість обмежує використання. Високий дефіцит води в посушливих країнах Африки та Близького Сходу призведе до економічного занепаду на 25% протягом наступних 20-30 років, зауважив Квентін Графтон, Унеско-професор економіки води.
