Людство швидко виснажує воду, і значна частина світу стає все сухішою.

landscape photography of glacier on ocean

Супутники більше двох десятиліть відстежують загальні запаси води у льодовиках, озерах, річках, ґрунті та підземних водоносних горизонтах. Новий глобальний аналіз цих даних показав, що прісна вода швидко зникає під ногами людства, а великі території Землі поступово висихають.

Вчені говорять про «мега-суші» — величезні та розширювані райони: один простягається від західних штатів США через Мексику до Центральної Америки, інший — від Марокко до Франції, через Близький Схід до північного Китаю.

Основні причини висихання — підвищення температур через спалювання нафти й газу та масове перекачування підземних вод, які формувалися тисячоліттями.

«Ці дані, можливо, є найтривожнішими сигналами про вплив кліматичних змін на водні ресурси», — каже гідролог Джей Фамільєтті з Університету штату Аризона, співавтор дослідження.


Масштаби проблеми

Супутники відстежують зміни гравітаційного поля Землі з 2002 року, що дозволяє оцінювати коливання води. Виявилось, що майже 6 мільярдів людей живуть у 101 країні, де запаси води зменшуються. Щороку ці райони збільшуються на площу, приблизно вдвічі більшу за Каліфорнію.

Найбільші втрати прісної води відбуваються у Канаді та Росії через танення льодовиків та вічної мерзлоти. США, Іран і Індія також входять до топ-країн за швидкістю висихання через підвищення температур і надмірне використання підземних вод.

Ферми та міста перекачують так багато води, що значна її частина випаровується і потрапляє в океан у вигляді дощу, сприяючи підвищенню рівня світового моря. Дослідження показало, що втрати підземних вод сьогодні більше впливають на підвищення рівня моря, ніж танення льодовиків чи льодових щитів Антарктиди і Гренландії.


Наслідки для людей і економіки

Втрата води вже призводить до зменшення запасів колодязів, пересихання кранів, а іноді й до просідання ґрунту. Це може мати довготривалі та незворотні наслідки:

  • зменшення врожайності і проблеми з продовольчою безпекою;

  • загроза економічному зростанню;

  • масова міграція людей із посушливих регіонів;

  • конфлікти за ресурси та нестабільність урядів у країнах, що не готові до кризи.

Науковці підрахували, що світища суша щороку втрачає 368 мільярдів метричних тонн води — це більше ніж у 2 рази об’єм озера Тахо або у 10 разів більше за найбільше водосховище США — озеро Мід.


Деякі «гарячі точки» суші

Супутникові дані показують найбільш швидке виснаження підземних вод у:

  • Каліфорнійській Центральній долині (США);

  • частинах Росії;

  • Індії та Пакистані.

Фермерські регіони, що ще 10 років тому вважалися гарячими точками засухи, сьогодні простягаються від південного заходу США через Мексику до Центральної Америки.

«Правда в тому, що вода недооцінена, а довгострокові запаси використовуються заради короткострокового прибутку», — зазначає дослідник Гришикеш Чанданпуркар.


Що можна зробити

Автори дослідження закликають до:

  • ефективного управління підземними водами;

  • введення обмежень на буріння нових колодязів;

  • системного контролю обсягів відбору води;

  • відновлення водоносних горизонтів.

Деякі регіони США вже прийняли закони для захисту підземних вод, наприклад Каліфорнія у 2014 році, але повне виконання плану відкладено до 2040 року.

Фамільєтті наголошує, що підземні води стануть найважливішим ресурсом у світі посушливих регіонів, і їх потрібно захищати для майбутніх поколінь.

«Людство ще може швидко змінити ситуацію, якщо візьметься за ефективне управління підземними водами», — підсумовує вчений.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *