Протягом десятиліть ідея повернення зору за допомогою технологій здавалася радше фантастикою, ніж реальністю. Перші прототипи були громіздкими: вони вимагали зовнішніх джерел живлення й забезпечували лише спрощене зображення у вигляді пікселів у чорно-білому кольорі. Однак останні розробки відкривають значно більш обнадійливі перспективи.
Два напрямки досліджень
Сьогодні науковці тестують нові підходи, які вже продемонстрували результати на тваринах. Один із них — китайська розробка з використанням нанониток телурію. Ці наноструктури імплантують у сітківку, де вони перетворюють світло на електричні сигнали, що прямують до мозку. Джерелом енергії є саме світло, яке вловлюють нанонитки.
Інший проєкт реалізують в Інституті технологій у Мілані та Генуї (Італія). Його основа — штучна рідка сітківка, яку вводять під природну. Технологія базується на поліофенах — полімерних матеріалах, здатних поглинати світло й перетворювати його на електричні заряди. Ці наночастинки контактують із збереженими нейронами сітківки, що дозволяє відновити майже повноцінне зорове сприйняття.
Нові горизонти медицини
Обидві розробки ще перебувають на експериментальній стадії, проте вони свідчать про те, що відновлення зору може стати досяжною метою. Технології, які донедавна виглядали як сюжет фантастичних фільмів, нині демонструють реальний потенціал у відновленні функцій зору у людей із тяжкими вадами.
