У понеділок, лише через день після святкування Дня Незалежності України, новообраний президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що має намір накласти вето на Закон про допомогу Україні, запропонований урядом прем’єр-міністра Дональда Туска.
Метою законопроєкту було продовжити до березня 2026 року соціальні виплати, зокрема допомогу на дітей, для українських біженців у Польщі. Нинішня система завершується наприкінці вересня.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року близько одного мільйона українців втекли до сусідньої Польщі. Більшість із них — жінки та діти.
Вето президента ставить уряд Туска у складне становище: тепер він має знайти рішення, щоб сотні тисяч біженців не залишилися без правового статусу вже з 1 жовтня.
Допомога лише для тих, хто працює?
«Допомога на дітей 800Plus повинна виплачуватися лише тим українцям, які працюють у Польщі», — заявив Навроцький на пресконференції у Варшаві, додавши, що українці вже мають переваги у польській системі охорони здоров’я, оскільки отримують лікування незалежно від наявності роботи чи страхових внесків.
«Це ставить нас у ситуацію, коли польські громадяни у власній країні отримують менше, ніж наші українські гості. Я з цим не згоден», — наголосив президент, повторивши своє передвиборче гасло: «Спочатку Польща, спочатку поляки».
«Суспільна думка змінилася» — Навроцький
На думку президента, фінансова, політична та суспільна ситуація у Польщі за останні три з половиною роки змінилася докорінно, тож політику необхідно переглянути.
Водночас Навроцький заявив, що підтримка України у війні з Росією залишається «стратегічною та геополітичною метою» Польщі, і пообіцяв подати власний законопроєкт.
Він також дав зрозуміти, що умови для отримання громадянства мають бути посилені, а покарання за незаконний в’їзд до країни — посилені.
«Навроцький показав своє антиукраїнське обличчя», — написала газета Gazeta Wyborcza у вівторок. За словами журналіста Романа Імельського, таким чином президент намагається показати близькість до націоналістів-антиукраїнців.
Пам’ять про Волинську трагедію
Навроцький, який має докторський ступінь з історії, запропонував прирівняти символіку Організації українських націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери та її військового крила — Української повстанської армії (УПА) — до символів нацизму та комунізму й заборонити їх законом.
У 1943 році УПА провела криваву кампанію етнічних чисток проти польського населення на Волині — регіоні, що до Другої світової війни належав Польщі, а після нападу Німеччини на СРСР у 1941 році опинився під нацистською окупацією.
За оцінками, тоді було вбито близько 100 000 поляків.
У той час як в Україні Бандеру шанують як героя за опір радянізації, у Польщі його вважають відповідальним за масові вбивства, які офіційно визнано геноцидом.
Кінець Starlink в Україні?
Віце-прем’єр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський попередив, що президентське вето ставить під загрозу й фінансування послуг Starlink для України.
Польща щороку фінансує надання супутникового зв’язку Starlink від Ілона Маска на суму €43 мільйони ($50 мільйонів). Продовження дії закону до 2026 року гарантувало б і продовження цієї підтримки.
«Своїм рішенням він [президент] фактично вимкнув інтернет в Україні», — заявив Гавковський.
«Не можу уявити кращого подарунка для військ Путіна, ніж відрізати Україну від інтернету», — написав міністр у X.
Внесок українців у економіку Польщі
«Кароль Навроцький зруйнував усю систему [допомоги українцям]», — написав Богуслав Хработа у виданні Rzeczpospolita. — «Це може мати руйнівні наслідки для ринку праці тисяч польських компаній та для відносин із сусідами. Ми можемо втратити сотні тисяч працівників».
Звіт державного Банку національного розвитку (BGK) показує: виплати на дітей українським сім’ям коштують бюджету 2,8 мільярда злотих (близько €600 мільйонів), тоді як податки й соціальні внески українців становлять 15,1 мільярда злотих (приблизно €3,5 мільярда).
Завдяки українцям ВВП Польщі зростає щороку на 0,5–2,4%.
Ставлення до біженців змінилося
Попри економічні вигоди, ставлення до українських біженців за три з половиною роки після вторгнення Росії помітно загострилося.
Згідно з опитуванням Центру імені Мєрошевського наприкінці 2024 року, 51% респондентів вважають соціальні виплати для українців надмірними; лише 5% вважають їх недостатніми. Дослідження Варшавського університету у лютому показало, що 96% опитаних виступають за обмеження фінансової допомоги біженцям.
Президент проти прем’єра
Навроцький вступив на посаду 6 серпня. Він перетворює президентську адміністрацію, де вплив зберігає опозиційна права консервативна партія «Право і справедливість» (PiS), на альтернативний центр влади.
Його мета — максимально послабити уряд Дональда Туска та прокласти шлях для повернення PiS до влади, ймовірно у союзі з крайніми правими та лібертаріанською партією «Конфедерація Свобода і Незалежність» у 2027 році.
Європейська делегація до Трампа без Польщі
Протистояння між урядом і президентом вже позначилося і на зовнішній політиці, де роль президента чітко визначена конституцією.
Перед зустріччю президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі 18 серпня, до якої приєдналася делегація європейських лідерів, співробітники Навроцького втрутилися й звернулися до уряду США.
Вони наполягали, що саме президент Навроцький, а не прем’єр Туск, має брати участь у зустрічі. У результаті Польща взагалі не увійшла до складу делегації.
Тепер Навроцький планує здійснити поїздку до Вашингтона 3 вересня. Його перший закордонний візит як президента, звісно, буде присвячений зустрічі з його політичним кумиром — Дональдом Трампом.
