Російський президент Володимир Путін у неділю прилетів до китайського міста Тяньцзінь, де стартує дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) за участі представників понад 20 країн. Уже 3 вересня він візьме участь у військовому параді на площі Тяньаньмень у Пекіні.
Прибуття Путіна, якого зустріли на червоній доріжці, висвітлили китайські та російські ЗМІ. Державна телекомпанія CCTV заявила, що відносини між Москвою та Пекіном нині перебувають на «найвищому рівні в історії». Напередодні візиту Путін в інтерв’ю агентству Xinhua різко розкритикував західні санкції, наголосивши, що Росія і Китай разом виступають проти «дискримінаційних обмежень» у світовій торгівлі.
На саміті також присутні прем’єр Індії Нарендра Моді, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та керівники низки міжнародних організацій. ШОС, створена у 2001 році, нині об’єднує 10 країн-членів, серед яких Китай, Росія, Індія, Пакистан, Іран та Білорусь, і має статус одного з найбільших регіональних об’єднань світу.
Перші два дні візиту Путін присвятить роботі саміту, після чого вирушить до Пекіна на переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном. 3 вересня він стане головним почесним гостем військового параду з нагоди 80-ї річниці перемоги у війні проти Японії. Очікується, що поруч із Сі по праву руку сидітиме саме Путін, а ліворуч — лідер КНДР Кім Чен Ин.
У параді візьмуть участь понад 10 тисяч військових та 45 підрозділів Народно-визвольної армії Китаю, які продемонструють сучасні винищувачі, системи ППО та гіперзброю.
За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, окрім Сі Цзіньпіна, Путін проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами Ірану, Туреччини та Індії. Обговорюється і можливість переговорів із Кім Чен Ином.
До складу російської делегації увійшли глава МЗС Сергій Лавров, міністр оборони Андрій Бєлоусов, керівництво Центробанку, «Газпрому» та найбільших фінансових структур. Ушаков також повідомив, що під час візиту «Газпром» підпише важливу угоду з китайською CNPC, не розкривши деталей.
За даними Reuters, Росія активно нарощує експорт енергоносіїв до Азії через втрату європейських ринків після санкцій. Китай прагне отримувати більше газу через діючий трубопровід «Сила Сибіру-1», введений у 2019 році, хоча переговори про другу гілку поки безрезультатні.
Останні три роки війни в Україні лише зблизили Москву і Пекін. Хоча офіційно Китай заявляє про «нейтралітет», засуджувати російську агресію він не поспішає, паралельно розширюючи військову та економічну співпрацю з Кремлем.
