Вашингтон у серпні перетворився на арену політичних експериментів Дональда Трампа. Коли Конгрес та суди пішли на канікули, президент фактично залишився єдиним гравцем у місті. І скористався цим часом, аби просунути власні ініціативи — від силових заходів у столиці до спроб втрутитися у міжнародну політику.
Трамп приймав у США і Володимира Путіна, і Володимира Зеленського. Однак, за оцінками аналітиків, це було радше шоу сили, ніж реальна спроба досягти миру. Путін отримав бажані кадри для своїх медіа, Зеленський уникнув дипломатичного провалу, а сам Трамп не здобув відчутних результатів.
У внутрішній політиці президент використав канікули для тиску на Федеральну резервну систему. Він навіть оголосив про звільнення членкині ради ФРС Лізи Кук — рішення, яке може завершитися судовою тяганиною у Верховному суді. Паралельно Трамп оголосив “надзвичайний стан” у Вашингтоні, ввівши Нацгвардію та взявши під контроль міську поліцію й навіть систему метро. Критики назвали це демонстрацією авторитарних методів.
Протистояти Трампу спробував губернатор Каліфорнії Ґевін Ньюсом. Його публічні випади у соцмережах, стилізовані під манеру самого Трампа, викликали хвилю мемів і навіть запуск “мерч” із бібліями від Ньюсома.
Але період одноосібного панування добігає кінця. Уже після Дня праці, 2 вересня, Конгрес повертається до роботи. Попереду — гострі бюджетні бої, нові судові призначення та перевірка непопулярного “Великого законопроєкту” Трампа. До того ж, світові лідери збираються на Генасамблею ООН у Нью-Йорку, і Білий дім більше не зможе ігнорувати складні питання.
Аналітики наголошують: серпень показав, що президент бачить державні інститути радше як інструменти боротьби з опонентами. Та чи зможе система стримувань і противаг повернути баланс — стане зрозуміло вже восени.
