У Німеччині зростає кількість проблем із в’єтнамськими молодими людьми, які приїжджають на професійну освіту за офіційними програмами. Попри наявність мовних сертифікатів, більшість із них не володіють німецькою на належному рівні, частина зникає з училищ, а профспілки говорять про факти експлуатації та навіть сучасного рабства.
Зникають зі шкіл і потрапляють у тіньовий сектор
У берлінській професійній школі Brillat-Savarin близько третини в’єтнамських студентів просто перестали відвідувати заняття. Їхнє місцезнаходження невідоме.
«У кращому випадку вони працюють у салонах краси, у гіршому — змушені відпрацьовувати борги в проституції», — розповів профспілковий діяч Себастьян Різнер з NGG.
Школа має близько 5 тисяч учнів у сфері готельно-ресторанного бізнесу, з них понад 700 — із В’єтнаму. Багато хто з них формально має сертифікат B1, однак не здатний підтримати навіть просту розмову німецькою.
Учителі перевантажені, система тріщить
За словами Геріта Бухгорна, голови асоціації роботодавців DEHOGA Berlin, вчителі не можуть вести повноцінне навчання, адже учні просто не розуміють матеріалу. «Регулярний процес освіти майже зірваний», — зазначає він. Подібні проблеми фіксуються по всій країні.
Нині в Німеччині навчаються приблизно 16 тисяч в’єтнамських стажерів, з них майже 2 тисячі — у Берліні. Лише у 2024 році прибули близько 4 тисяч нових студентів.
Бізнес на боргах і підроблених сертифікатах
У В’єтнамі приватні агентства активно рекламують навчання у Німеччині, обіцяючи повний супровід — від мовного іспиту до візи. Вартість послуг сягає 20 тисяч євро, через що більшість молодих людей влізає у величезні борги.
Міграційні експерти попереджають: цей ринок контролюють кримінальні мережі. В обіг потрапляють підроблені мовні сертифікати, а деякі іспити складаються фіктивно. Навіть Goethe-Institut застерігав від фальсифікацій.
«Боржники без знання мови стають легкою здобиччю для експлуатації», — пояснює експертка Мімі Ву.
“Сучасне рабство”
У профспілці NGG вважають, що багато агентств фактично є “організаціями работоргівлі”, які завозять дешеву робочу силу під виглядом навчання. Багато студентів зникають із ринку освіти та працюють нелегально у сфері послуг чи гастрономії, віддаючи зароблене на погашення боргів.
Вимоги до держави
І роботодавці, і профспілки одностайно критикують відсутність контролю. У DEHOGA вимагають створити офіційний реєстр перевірених посередників. Профспілки наполягають, що відбір має здійснювати лише Федеральне агентство з праці під жорстким наглядом.
«Коли люди зникають або потрапляють у рабські умови, це не може лишатися поза увагою правової держави», — наголосив Різнер.
