Війна Росії проти України стала для багатьох засуджених у РФ «квитком на волю». Одним із них був 37-річний Азамат Іскалієв, який відбував 9-річний термін за вбивство дружини. У 2021 році він вбив її в машині, коли та наважилася подати на розлучення. Відсидівши менше третини строку, чоловік вийшов із колонії, отримавши помилування в обмін на службу в Україні.
Повернувшись із фронту, Іскалієв знову вбив — цього разу колишню дівчину, яка відмовила йому у стосунках. Він наніс їй понад 60 ножових ударів просто на робочому місці. У липні 2024 року російський суд відправив його за ґрати вже на 19 років.
Цей випадок — лише один із численних прикладів того, як ветерани війни проти України, зокрема помилувані злочинці, стають загрозою для російського суспільства.
Масове повернення з фронту
За оцінками експертів, станом на початок 2025 року у війні брали участь понад 1,5 млн росіян. Після демобілізації країна ризикує зіткнутися з новою хвилею насильства, психологічних проблем та соціальної нестабільності.
«Чимало з них повернуться додому з тяжкими психологічними наслідками. Це може стати справжнім викликом для держави», — зазначає британський експерт з Росії Марк Галеотті.
Особливу небезпеку становлять колишні в’язні. За даними ФСВП і українських спецслужб, від початку вторгнення Кремль відправив на фронт від 120 до 180 тисяч засуджених.
Незалежне видання Верстка підрахувало, що станом на жовтень 2024 року ветерани вже вбили щонайменше 242 цивільних і тяжко поранили ще понад 200 людей.
Страх Кремля і «нові еліти»
У Кремлі усвідомлюють загрози. За даними джерел Reuters, Володимир Путін особисто просуває політику «керованої інтеграції» ветеранів, щоб уникнути повторення сценарію після війни в Афганістані.
Ветеранам обіцяють престижні посади, участь у виборах та державні програми підтримки. Декого вже призначили на ключові ролі:
- колишні командири очолюють молодіжні рухи;
- інші отримали мандати у парламенті чи посади в адміністрації президента.
«Ті, хто свідомо вирішив служити Батьківщині, повинні поступово обіймати певні позиції», — заявив Путін у червні.
«Афганці» і «українці»
Дослідники порівнюють нинішню ситуацію з 1990-ми, коли так звані «афганці» після виведення радянських військ масово поповнили кримінальне середовище.
Дехто вважає, що цього разу проблем вдасться уникнути завдяки сильнішій системі влади. Інші ж застерігають: війна в Україні значно кровопролитніша, ніж в Афганістані, і кількість потенційно небезпечних ветеранів у Росії — набагато більша.
«Ми говоримо про набагато жорстокіший конфлікт і про значно більшу кількість «українців» порівняно з «афганцями». Це може стати справжнім часом смут», — попереджає експерт Галеотті.
