Німеччина повертає форму військової повинності
Німеччина планує відновити одну з форм військової служби, щоб заохотити більше молоді ставати солдатами. У деяких європейських країнах військовий обов’язок і не скасовували.
У 2011 році країна припинила обов’язкову службу. Тепер найбільша економіка Європи прагне запровадити те, що Міністерство оборони Німеччини називає «новою військовою службою». Її модель схожа на шведську: усім 18-річним надсилають анкету. Спочатку процес буде добровільним.
З 1 липня 2027 року анкета стане обов’язковою для всіх чоловіків цього віку.
“Молоді чоловіки зобов’язані заповнити анкету. Для осіб інших статей відповідь на запитання є добровільною, оскільки вони не підлягають призову.”
Ті, хто захоче служити, проходитимуть відбір. Успішні кандидати отримають статус «тимчасового солдата» (SaZ), що забезпечує кращі фінансові умови й бонуси за довший контракт.
За новими правилами служба не є обов’язковою, але уряд може зробити її такою, якщо безпекова ситуація погіршиться або не вистачатиме добровольців. Для цього потрібне схвалення Бундестагу. Обов’язкова цифрова анкета з 2027 року покаже уряду, скільки потенційних солдатів є, де вони знаходяться, їхній стан здоров’я та в яких підрозділах вони найкорисніші.
Після закінчення добровільної служби молоді німці залишатимуться пов’язаними з армією через регулярні збори в резерві. Це допоможе виконувати завдання НАТО та частково вирішити нестачу персоналу.
Франція
Франція скасувала обов’язкову службу у 1996 році, але у 2019-му президент Еммануель Макрон запровадив програму «Service National Universel» (SNU) — місячний курс для молоді 15–17 років. Програма частково організована армією, але має й соціально-громадську складову.
Попри розмови про відновлення військової повинності, SNU досі залишається добровільним. Бракує і коштів, і політичної підтримки. Натомість робиться ставка на резервістів: їхню кількість планують збільшити з 46 000 до 105 000 до 2035 року.
Велика Британія
У Британії військову повинність скасували у 1960 році. Країна має професійну армію, але також стикається з нестачею добровольців.
Аналітики вважають, що повернення примусової служби не є ефективним рішенням, радять робити акцент на резервістах.
Польща
Східний сусід Німеччини скасував призов у 2008 році. Але після російського вторгнення в Україну Польща активно переозброюється. До 2035 року армію планують збільшити до 300 000, з них близько 50 000 у Територіальній обороні.
У школах запроваджено військову підготовку для дітей 14–16 років: державна безпека, рятувальні роботи, перша допомога і навіть основи поводження зі зброєю.
Швеція
Швеція скасувала призов у 2010-му, але відновила у 2017-му. Усі 18-річні зобов’язані реєструватися онлайн, після чого від 5% до 10% призивають, залежно від потреб армії. Призову підлягають і чоловіки, і жінки.
З 2023 року діє також обов’язкова цивільна служба у певних сферах: рятувальні служби та енергетика.
Фінляндія
Фінляндія ніколи не скасовувала призов. Чоловіки від 18 років зобов’язані служити, жінки можуть добровільно. Тривалість служби — від 6 до 12 місяців.
Приблизно дві третини юнаків служать, що є одним із найвищих показників у Європі. Після базової підготовки майже всі стають резервістами. Країна з населенням 5,6 млн здатна швидко мобілізувати близько 280 000 солдатів, загальний резерв — приблизно 900 000.
Норвегія
У Норвегії діє обов’язкова служба для чоловіків і жінок 18–19 років. У 2013 році парламент дозволив призов жінок, і з 2016 року служать перші змішані підрозділи.
Цитата:
“Хоча військова служба є обов’язковою в Норвегії, той факт, що вона також є дуже вибірковою, зробив її престижним завданням.”
Данія
У Данії військова служба є обов’язковою для 18-річних чоловіків, а з 2025 року — і для жінок. Тривалість збільшиться з 4 до 11 місяців. Формально діє система жеребкування, але фактично добровольців більше, ніж потрібно.
Австрія
Австрійські чоловіки служать 6 місяців у війську або 9 у цивільній службі. Жінки можуть вступати добровільно. Дискусії про скасування тривають, але нинішня ситуація в Європі знижує шанси прихильників цієї ідеї.
Латвія
Латвія скасувала призов у 2006 році, але відновила у 2023-му. Чоловіки 18–27 років зобов’язані служити 11 місяців, жінки можуть добровільно. До 2027 року країна хоче щороку готувати близько 7 500 військових і збільшити армію з 22 000 до 50 000.
Литва та Україна
Литва повернула призов у 2015 році, щороку відбираючи близько 3 500 чоловіків. Нещодавно майбутня прем’єрка Інга Ругінєне заявила, що повної загальної повинності може бути важко уникнути.
В Україні призов відновили у 2014 році. Після вторгнення Росії у 2022-му підлягають мобілізації всі чоловіки 18–60 років. В армії вже близько мільйона військових, ще принаймні мільйон — резервісти.
Греція
У Греції чоловіки 18–45 років служать 12 місяців, жінки — добровільно. Ті, хто обирає цивільну службу, мають відпрацьовувати довше. Усі призовники автоматично стають резервістами. До 2030 року країна прагне мати 150 000 активних резервістів.
Туреччина
У Туреччині всі чоловіки 20–41 років мають служити мінімум 6 місяців. Однак після першого місяця ті, хто може заплатити близько 243 000 лір (приблизно €5 000), можуть достроково звільнитися. Ухиляння карається штрафами та ув’язненням.
