Європейська комісія представила у червні проєкт регламенту, який передбачає поступову відмову від імпорту російського газу. Згідно з планом, до 2028 року Євросоюз має повністю позбутися залежності від цього енергоносія. У 2024 році на Росію припадало близько 18% імпортованого в ЄС газу.
Попри санкції, російські викопні ресурси продовжують надходити на європейський ринок. За даними фінського аналітичного центру Centre for Research and Clean Air, у липні 2025 року п’ятірка найбільших імпортерів російських енергоносіїв серед країн ЄС — Угорщина, Франція, Словаччина, Бельгія та Іспанія — заплатила Кремлю 1,1 млрд євро.
Як працюватиме заборона
Новий регламент, запропонований Єврокомісією, встановлює графік поступового скорочення імпорту, що має завершитися повною забороною до 2028 року. На відміну від багатьох санкційних рішень, для його ухвалення не потрібна одностайність держав-членів — достатньо кваліфікованої більшості (щонайменше 15 країн, що представляють 65% населення ЄС). Це означає, що Угорщина чи Словаччина не зможуть самостійно заблокувати рішення.
Нині 67% російського викопного імпорту в ЄС становить саме газ. Решта припадає переважно на нафту, яку закуповують Словаччина та Угорщина через південну гілку нафтопроводу «Дружба», що не підпадає під санкції.
Тиск США і нові виклики
Міністр енергетики США Кріс Райт заявив у Financial Times, що країни ЄС повинні припинити закупівлю російських нафти й газу, якщо хочуть, аби Вашингтон посилив економічні санкції проти Москви. Водночас торговельна угода між США та ЄС передбачає закупівлю американських енергоносіїв на суму 750 млрд доларів до 2028 року.
Крім того, Євросоюз веде боротьбу з так званим «тіньовим флотом», яким Росія користується для нелегального експорту нафти. У рамках 18-го пакету санкцій під обмеження потрапили нові судна, а також розширені заходи проти імпорту урану, необхідного для роботи європейських АЕС.
Український контекст
Україна вже давно прагне повної незалежності від російського газу. Після криз 2007 і 2009 років та особливо після 2014-го Київ припинив прямі закупівлі у «Газпрому», переорієнтувавшись на реверсні постачання з Європи. Частину імпорту забезпечує польський LNG-термінал у Свиноуйсьце, а плани розширення інфраструктури на кордоні з Польщею відкривають перспективу ще більшої диверсифікації.
Окремо розглядається ідея будівництва власного LNG-термінала біля Одеси, однак реалізувати його можна буде лише після завершення війни. Водночас питання залишається й щодо дозволу Туреччини на проходження газових танкерів через Босфор.
1 січня 2025 року завершився транзит російського газу через українську територію у зв’язку з припиненням дії контракту з «Газпромом». Для Києва це означає не лише економічні, а й стратегічні можливості — обмеження експорту РФ послаблює її економіку та зменшує ресурси для війни.
Перспективи
Аналітики зазначають, що США готові поступово замістити Росію на європейському ринку газу, але віддають перевагу довгостроковим контрактам. У першому кварталі 2025 року саме США забезпечили 48% імпорту LNG до ЄС.
«Це сценарій win-win, якщо в обмін повернеться тісна координація санкційної політики Заходу», — підкреслив експерт з енергетики Войцех Якобік.
На його думку, узгоджена співпраця між ЄС та США у сфері енергоносіїв, ядерної енергетики та нових технологій може стати дієвим інструментом тиску на Кремль.
