Класичний есей британського філософа Ісаї Берліна «Їжак і лисиця», вперше опублікований у 1953 році, знову привернув увагу завдяки новому виданню від Civilização Brasileira. Текст, що вважається одним із найяскравіших інтелектуальних творів XX століття, пропонує своєрідну класифікацію людського мислення.
В основі есею — відома фраза грецького поета Архілоха:
«Лисиця знає багато речей, а їжак — одну, але дуже важливу».
Берлін трактує її як поділ людей на два типи:
-
«їжаків» — мислителів-моністів, які шукають універсальний принцип чи систему, що пояснює всі явища;
-
«лисиць» — мислителів-плюралістів, які сприймають світ у його різноманітності та суперечностях, без намагання звести все до єдиної теорії.
Серед прикладів Берлін називає Данте, Гегеля чи Достоєвського — «їжаками», а Монтеня, Шекспіра й Бальзака — «лисами».
Особливий випадок: Толстой
Центральною фігурою есею є Лев Толстой. За Берліним, російський письменник за своєю природою був «лисицею» — творцем, який тонко відчував багатоманітність людського життя (це яскраво видно в романі «Війна і мир»). Водночас Толстой прагнув бути «їжаком», шукаючи універсальну істину та остаточне пояснення історії.
Він вважав, що історію неможливо втиснути в жорсткі схеми, адже поведінку людей і суспільств визначають безліч непередбачуваних сил. Проте все життя Толстой не припиняв шукати «єдиний принцип», що пояснить сенс існування, залишаючись, за словами Берліна, трагічною фігурою, розірваною між своїм художнім талантом і прагненням до абсолютної істини.
Сучасне звучання ідей
Есей Берліна виходить далеко за межі літературного аналізу. Він нагадує, що «лисиці» схильні до сумніву й пошуку нових відповідей, а «їжаки» — до віри в єдину істину й завершені ідеологічні системи.
У політиці ця дихотомія проявляється у протиставленні між тими, хто не довіряє «остаточним рішенням» складних суспільних проблем, і тими, хто переконаний у можливості універсального рецепту. Польський філософ Лешек Колаковський навіть стверджував, що реалістичний підхід вимагає поєднання елементів різних ідеологій: трохи соціалізму, трохи лібералізму і трохи консерватизму.
Берлін підсумовує: остаточних відповідей не існує. І хоча Толстой це розумів, він ніколи не переставав їх шукати.
А питання для читача залишається відкритим: ви — «лисиця» чи «їжак»?
