Зростання потреби у електроенергії, зокрема через розвиток штучного інтелекту та енергоємних дата-центрів, відновило інтерес до атомної енергетики. Водночас величезні капітальні витрати та політична невизначеність ставлять під питання здатність галузі забезпечити стабільне фінансування.
Про це заявила генеральна директорка Всесвітньої ядерної асоціації (WNA) Сама Більбао-і-Леон на щорічному симпозіумі у Лондоні, де зібралися керівники найбільших компаній ядерної галузі, експерти та інвестори. За оцінками Morgan Stanley, інвестиції у «ядерний ланцюг створення вартості» до 2025 року зростуть до $2,2 трлн проти прогнозованих $1,5 трлн роком раніше.
Виклики для галузі
Атомна енергетика вважається надійнішим джерелом енергії, ніж відновлювані джерела, які залежать від погоди. Особливу увагу приділяють малим модульним реакторам (SMR), що можуть забезпечити більш гнучке й швидке розгортання. Їхня окупність, за даними Міжнародного енергетичного агентства, удвічі коротша, ніж у великих проєктів. Проте більшість таких реакторів ще не вийшли на комерційний рівень і очікуються не раніше 2030 року.
Серед ключових ризиків: перевищення бюджетів, затримки з будівництвом, складність ліцензування та технічні бар’єри. Якщо у Китаї банки активно фінансують атомні проєкти, бо вони реалізуються вчасно та в межах бюджету, то у США та Європі через довгі перерви у будівництві нових реакторів відсутній «ефект навчання».
Політика та фінанси
Великі атомні станції залишаються надзвичайно капіталомісткими. Наприклад, у Британії вартість нового двореакторного комплексу на узбережжі Саффолку зросла до £38 млрд, що майже вдвічі більше за початковий бюджет. Схожі проблеми виникли й у США на будівництві станції Vogtle, де витрати також подвоїлися.
Експерти наголошують: без державної підтримки приватний сектор не зможе самостійно забезпечити необхідне фінансування. Вирішальними стануть державно-приватні партнерства, особливо для країн, що розвиваються.
Геополітичний фактор
Ставлення до атомної енергетики у Європі неоднорідне: Швейцарія та Німеччина досі обережні, тоді як Велика Британія, Франція та США нарощують інвестиції. Президент США Дональд Трамп підписав низку указів для прискорення будівництва нових реакторів і збільшення ядерних потужностей у чотири рази вже до 2025 року.
«Питання ядерної енергетики сьогодні — це не лише енергетична безпека, а й питання глобального впливу та національної безпеки», — підкреслюють учасники симпозіуму.
