Токіо. Залізничний транспорт у Японії, країні з обмеженими природними ресурсами, дедалі частіше переходить на відновлювані джерела енергії. Це — частина державної стратегії досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року та знизити викиди парникових газів.
За даними Міністерства транспорту Японії, нині близько 75% електроенергії для поїздів генерується тепловими електростанціями. До кінця 2030-х влада прагне скоротити викиди CO₂ у транспортному секторі майже вдвічі — із 11,77 млн тонн (у 2013 році) до приблизно 6 млн тонн.
«Зелені» експерименти: від муніципальних трамваїв до великих корпорацій
У префектурі Точіґі, на північ від Токіо, в 2023 році запустили легкорейкову лінію Utsunomiya Light Rail, яка живиться від біомаси місцевого сміттєспалювального заводу та сонячних панелей на дахах будинків. Хоча її маршрут становить лише 14 км, економія CO₂ сягає до 9 тисяч тонн на рік, якщо врахувати перехід мешканців із автомобілів на трамвай.
Ще один приклад — лінія Сетаґая в Токіо, яка у 2019 році стала першою у країні залізничною лінією на повністю відновлюваній енергії. Вона працює завдяки гідро- та геотермальним електростанціям.
Корпорація Tokyu, що обслуговує дев’ять залізничних ліній у Токіо та префектурі Канаґава, у 2022 році перевела всі свої поїзди на електрику, сертифіковану як вироблену без використання викопного палива. Це дозволило зменшити викиди на 160 тисяч тонн CO₂ на рік.
Висока ціна «зелених рейок»
Втім, екологічні ініціативи коштують дорого. Витрати на закупівлю електроенергії з відновлюваних джерел для залізничних компаній суттєво перевищують вартість «традиційної» енергії.
«Це справді дорого, але надзвичайно ефективно для популяризації нашої стратегії декарбонізації», — пояснює Тецуя Ямашита, представник Tokyu Corp.
Крім того, залишається проблема стабільності постачання: сонячні та вітрові джерела залежні від погоди, а імпорт палива для біоенергетики підвищує ризики для енергетичної безпеки.
Уроки для України
Україна, яка відновлює енергетичну систему після масштабних руйнувань від російських атак, також стикається з необхідністю модернізації транспорту. Українські залізниці — одні з найбільших споживачів електроенергії в країні, і перехід на «зелені» джерела може стати важливим кроком у стратегії післявоєнного розвитку.
Міжнародний досвід, зокрема японський, показує, що використання відновлюваних джерел у транспорті не лише знижує викиди, а й формує нову культуру мобільності, підвищуючи довіру громадян до «зелених» технологій.
