Після російського удару по офісу ЄС у Києві зростає обурення. Європейський Союз планує ще суворіші санкції проти Москви. Та постає питання: що дали попередні заходи?
На зустрічі міністрів закордонних справ у Копенгагені голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас заявила, що санкції працюють.
«Єдине, що зараз дає результат, — це тиск.»
«Лише заборона майже 200 суден у 17-му пакеті зменшила російські доходи від маршрутів у Чорному та Балтійському морях на 30% лише за тиждень.»
Вона підкреслює, що обмеження суттєво впливають на здатність Росії вести війну. Особливо важливим, за її словами, є енергетичний сектор, адже він забезпечує значну частину фінансування Москви.
18 пакетів санкцій з 2022 року
З лютого 2022-го ЄС ухвалив 18 пакетів санкцій, кожен з яких потрібно подовжувати одноголосним рішенням раз на пів року. Наразі готується 19-й, про що повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Понад 2 500 осіб та організацій вже потрапили під обмеження: їм заборонено в’їзд до ЄС, заморожено активи, а розрахунки з російськими банками суттєво обмежені.
Ціна на російську нафту обмежена на рівні приблизно $48 за барель, літакам РФ заборонено літати над ЄС, більше двох десятків російських медіа позбавлені ліцензій, а десятки товарів заборонені до експорту.
Згідно з даними Єврокомісії, вартість забороненого експорту до Росії від початку війни становить 48 млрд євро, імпорту з РФ — близько 91 млрд.
Дискусія про ефективність
У Брюсселі наголошують: сам факт, що Москва намагається обійти санкції, доводить їхню дієвість. Аналітики інституту Bruegel вважають, що переорієнтація РФ на воєнну економіку негативно впливає на ринок праці, інвестиції та ліквідність — у тому числі через санкції.
Водночас у Берліні визнають: якщо доводиться готувати нові пакети, значить попередні виявилися недостатніми.
Попри обмеження, Росія продовжує війну вже понад три роки після першого пакета санкцій. Наприклад, хоч ЄС і заборонив 90% імпорту нафти, вона знаходить інші шляхи постачання — через старі судна та під іншими прапорами.
ЄС заборонив понад 400 суднам цієї «тіньової флотилії» заходити в європейські порти. Окремою темою залишаються заморожені 210 млрд євро російського Центробанку. Пропонується використовувати не лише відсотки, а й самі активи, проте критики побоюються юридичних проблем і ризику для довіри до банківської системи.
Обмеженість санкцій
Дослідниця Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марія Шагіна в інтерв’ю ARD наголосила, що санкції мають межі.
«Санкції страждають від уявлення про чудо-зброю, яка вирішить усі проблеми й уникне небажаних наслідків.»
«Було так багато уваги до того, щоб уникнути інфляції та збоїв на світових ринках, що виникли труднощі з їхнім реальним виконанням.»
Вона зазначає, що після анексії Криму 2014 року санкції були слабкими, але Захід зробив висновки. Однак і нинішніх заходів недостатньо для реального стримування.
На її думку, проблема в запізнілому введенні нафтового обмеження, до якого Росія встигла підготуватися. Також бракувало комплексного підходу — із залученням країн, під прапорами яких ходять судна «тіньового флоту», їхніх капітанів та страховиків.
«Звісно, можна занести кораблі у список, але з’являтимуться нові. Це гра в кота й мишу, яку неможливо виграти.»
Шагіна підкреслює: у Європи мало досвіду з жорсткими санкціями, адже історично цим займалися США. ЄС досі не став геополітичним гравцем на рівні, про який говорить фон дер Ляєн. Головне ж — санкції не можуть вирішити всіх проблем і мають природні межі.
