Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон ще перебуваючи на посаді активно підтримував особисті контакти з політичними лідерами на Близькому Сході. За даними витоку документів із його приватного офісу, 26 квітня 2022 року Джонсон обмінювався текстовими повідомленнями з Мохаммедом бін Салманом, спадкоємцем саудівського престолу (The Guardian, 2024).
Через два роки після відставки Джонсон написав принцу листа, в якому пропонував співпрацю в межах комерційного проєкту Better Earth, що спеціалізується на «зелених» технологіях. Він описував своє «палке захоплення баченням Саудівської Аравії» та намір використати компанію для реалізації амбіцій королівства. Документи свідчать, що лист був підписаний на бланку приватного офісу Джонсона, частково фінансованого за рахунок держави (Distributed Denial of Secrets, 2024).
Витоки також розкривають, що Джонсон вів численні комерційні переговори, використовуючи контакти, налагоджені під час прем’єрства. Серед них були зустрічі з бізнесменами та чиновниками з Саудівської Аравії та Абу-Дабі. Наприклад, він звертався до Хальдуна аль-Мубарака, керівника одного з нафтових фондів емірату, із пропозиціями інвестувати у фінансові проєкти з кліматичним ухилом.
Сумніви щодо етики діяльності Джонсона виникають через те, що колишні прем’єри мають обмеження на використання контактів, здобутих на посаді, для власної вигоди протягом перших двох років після відставки. Водночас документи свідчать, що Джонсон уже в перші місяці після виходу з уряду намагався просувати бізнес-інтереси через свої зв’язки.
Попередні прем’єри Великої Британії також підтримували відносини з багатими країнами Перської затоки, але витоки свідчать, що Джонсон робив це особливо активно. Його приватний офіс, який фінансується державою для виконання публічних обов’язків, залучався у комерційні переговори, що викликало питання про можливе використання державних ресурсів у власних інтересах.
Крім того, витоки документів підтверджують, що Джонсон продовжував отримувати значні доходи від спікерських турів та приватних консультацій. Лише з 34 виступів по всьому світу він заробив понад £5 млн. У цей же період він планував проєкти з кліматичного фінансування та зеленої енергетики, залучаючи партнерів з числа колишніх політичних союзників.
Експерти з етики та антикорупційні організації зазначають, що такі дії підривають довіру до політичних інститутів. Система обмежень для колишніх міністрів і прем’єрів створювалася для того, щоб гарантувати, що публічні посадовці не використовують свої зв’язки для приватної вигоди. Витоки демонструють, що Джонсон активно працював у бізнесі, який може мати прямий зв’язок із контактами, набутими під час перебування на посаді.
У цілому ситуація з Джонсоном показує складність контролю за комерційною діяльністю колишніх політичних лідерів та піднімає питання про прозорість та етичні стандарти в політиці.
